НОРОВИСТІ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НОРОВИ́СТИЙ а, е, розм.

Примхливий, капризний, непокірливий, упертий; з норовом (про людину). Приклади

Йосип ще змалечку удався норовистим хлопцем. (Панас Мирний)
Він не бачив, щоб гордовитий, норовистий Сафрон став таким жалюгідним, безпорадним. (М. Стельмах)
– Як вам ведеться, Петре Олександровичу, в Малоросії? Знайшли спільну мову з тим норовистим людом? (Р. Іваничук)
– Твій батько Малко чоловік норовистий! Поговори з ним ти – я вже тобі казав. (І. Білик)
Батальйон Чумаченка .. змушений був тоді затриматись над гірською норовистою річкою. (О. Гончар)

Якого важко приборкувати, непокірний, неслухняний (про тварину). Приклади

За селом норовиста коняка скинула Лукаша і втекла в поле. (Б. Грінченко)
Підмінна доярка, упоравшись з усією групою Ївжиних корів, не могла дати ради лише норовистій Рябусі. (І. Волошин)
Навіть норовистий Булька, що гасав по господарству, не викликав Денискового захоплення, хоч усім здавався він конем і масті гарної, й крові гарячої. (Є. Гуцало)
Не міг [служка] упоратися з норовистим конем. (Ю. Мушкетик)
Мiй дикий коню, норовистий коню! Все так би ти й iржав, все так би ти й летiв. (Л. Костенко)
Шкільний кінь норовистий був. (І. Андрусяк)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.