НИЗОВІ — ТЛУМАЧЕННЯ

НИЗОВИ́Й а́, е́.

Розташований у низині (у 1 знач.) або нижче від чого-небудь. Приклади
  • Ще раз глянули ми знизу на верх Шевченкової гори .. і поїхали низовою дорогою в Канів. (І. Нечуй-Левицький)
  • Низові луки лівого берега до виднокругу залиті холодною чистою водою. (В. Собко)
  • Дніпровські плавні – це цілий край з низовими лісами, з намулистими лугами. (О. Гончар)
  • Попереду забовванiв лiсок, самi вершечки дерев. Таке, як вибалок, чи що. А може, якесь село низове. (Григір Тютюнник)
Те саме, що низьки́й 2. Приклади
  • Микита відкрив двері, важкі, тюремні .. На чоботях Микити тьмяно колихнулося низове світло. (Григорій Тютюнник)
Який живе, перебуває, розташований у пониззі річки. Приклади
  • Ідуть полем, долами крутими Руські люди – з Дону побратими, А ще з ними низова голота. (А. Малишко)
  • Козацьке низове кишло ділилося, за звичкою, на тридцять вісім куренів чи паланок. (Г. Колісник)
  • Там [у Кальміуській паланці] .. жили здебільшого низові козаки-характерники. (Д. Білий)
Який знаходиться ближче до гирла (про частину річки). Приклади
  • – Ой, як тихо! Тільки вітер повійне з Дніпра низового, з плавнів далеких. (Б. Антоненко-Давидович)
рідко. Те саме, що низьки́й 7. Приклади
  • М'який низовий баритон [Казанцева] лащився до її душі і все ще лунав глибоко, глибоко в серці. (І. Нечуй-Левицький)
Який є початковою ланкою якої-небудь структури; первинний. Приклади
  • Низові наші організації існують на всіх заводах і фабриках Закарпаття. (С. Скляренко)
  • – Згодом довелося посопіти і на низовій роботі. Секретарював у сільраді. (О. Ковінька)
  • Він вважав, що мусить йти в “народ” .. Потім безконечні сперечання в гуртках, перегляд настанов... Він діяв у низових, первинних [гуртках]. (О. Іваненко)
Який дме низом або знизу, перев. від води (про вітер). Приклади
  • Низовий протяг через глибоку щілину приносив трохи повітря. (В. Барка)
  • Незворушно палили люльки два старі січовики, один зняв шапку, й низовий вітерець ворушив сивого оселедця. (Ю. Мушкетик)

НИЗ у, ч.

Нижня частина предмета; протилежне верх (у 1 знач.). Приклади
  • Ялинка затремтіла від низу до вершечка, наче злякалася несподіваного лиха, і кілька зелених глиць впало на сніг. (М. Коцюбинський)
  • Стіни від низу й геть під саму стелю розмальовані рудими мазками. (І. Багряний)
  • З низу і майже до верху вікна були замуровані. (С. Чорнобривець)
  • Федір Тарасович підтяг низ неводка, щоб риба не пройшла попід ним, і, взявши велику підсаку, занурив її в каламутну воду. (І. Багмут)
  • Мама-курочка мала горло білувате, низ тіла – вохристо-жовтий. (В. Багірова)
Те саме, що ви́воріт. Приклади
  • – Я так білю, щоб верх полотна був на сонці, а низ у воді. (М. Стельмах)
Низька місцевість; низина. Приклади
  • Сонце ще більше пригріє, В лузі закаркає грак; Повідь низи і долини покриє. (Я. Щоголів)
  • Широкоплесі стави та озера порозлягалися в затишних балках, по низах. (Панас Мирний)
  • По низу – Із-за борів, із степу, із-за гаю – Тягучі хмари сунуться, повзуть. (І. Багряний)
  • Білі тумани в передчутті сонця занепокоїлися по низах. (О. Гончар)
Нижня течія річки, а також прилегла до неї територія. Приклади
  • З усіх усюд піднялися козаки: від Чигирина, від Переяслава, від Батурина, від дніпровського низу. (О. Довженко)
  • Бувши запеклим мисливцем, Городецький щороку виїздив восени човном на низ Дніпра полювати в плавнях. (Б. Антоненко-Давидович)
  • Булгак-хан .. кочував десь аж у низах Сіверського Дінця. (І. Білик)
тільки мн. низи́, і́в, перен., розм. Нижчі кола суспільства, класу, організації і т. ін.; протилежне верхи (у 6 знач.). Приклади
  • Він [І. Нечуй-Левицький] робиться сатириком для свого народу, починаючи од низів його й кінчаючи тими вищими верствами, що діяли тих часів на Україні. (С. Єфремов)
  • Число священиків за Ярослава значно побільшилося, і вже вони поширювали християнство й серед низів українського народу. (І. Огієнко)
  • – У нас на низах усяке буває, адже – диктатура пролетаріату. Як хто хоче, так і диктує. (П. Запаренко)
перев. мн. Низький звук, нота; протилежне верх (у 7 знач.). Приклади
  • [3-й голос:] В семiнарськiм хорi сам Тарас як попре горою: го-го-го! (Показує голосом.) А Кирило! як ревне низом (показує).... (І. Нечуй-Левицький)
  • А знизу, по самих густих i важких-преважких басових низах, скрипiли, гули, затухали i знову гули .. сурмами тисячi невисказаних запитань. (О. Довженко)
  • Садовський голос мав затушкований і сиплуватий на верхньому та середньому регістрах, а на низах – міцний, глибокий, який гармонійно пасував до його могутньої постаті. (з мемуарної літ.)

НИ́ЗОМ присл.

Над самою поверхнею землі; протилежне верхом. Приклади
  • Знизилися [винищувачі] до самої землі і зі скаженим виттям стригли низом. (І. Багряний)
  • – Отак і блукаю, – провадив дід Северин, – світанки по росі відгадую, ночі по вітру, що низом лягає. (Н. Рибак)
  • Ніби вправний стрілець, цілиться він між безліч однаковісіньких овечих ніг, раз! шугнув низом ґирлиґою і вже тягне-витягує саме ту, яку йому треба. (О. Гончар)
  • В небі, між верховіттям, визорилося, низом покотив холодок. (О. Бердник)
  • Низом поземка гуде, тоскно виє вітер. (В. Чемерис)
По нижчій місцевості; долом. Приклади
  • Котились низом ниви, стелились горбами, повні, свіжі, багаті, та все чужі. (М. Коцюбинський)
  • Ховається [пан] та поза лозами низом прокрадається, щоб застукати худобу на живiй шкодi. (В. Винниченко)
  • Пішла [Марія] глухими вулицями низом поза левадами – щоб хоч люди не бачили. (А. Головко)
  • [Марія:] Не бачила [Павла]. Я йшла низом. (О. Довженко)
Нижньою частиною чого-небудь; сподом. Приклади
  • Дужими руками він поперед себе підняв мішок, низом поклав його на груди, а розв'язаний гузир нахилив у кіш. (М. Стельмах)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.