НЕРОЗУМНЕ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НЕРОЗУ́МНИЙ а, е.

Розумово обмежений. Приклади

Незугарний, низькочолий, Нерозумний, хитрий, кволий, Викликав він тільки сміх, А подобатись не міг. (Л. Первомайський)
Григор'єв подивився на Льошку, як суворий професор дивиться на нерозумного учня. (Люко Дашвар)

розм. Нетямущий, недосвідчений, наївний (перев. про молодих людей). Приклади

Не послухала [Олеся] – Господь із нею! Буде гірко каятись нерозумна дівчина, тоді згадає нас! (Марко Вовчок)
– О, мій нерозумний хлопчино, – ласкаво мовила баба і підняла погляд на нього. (О. Бердник)

у знач. ім. нерозу́мний, ного, ч.; нерозу́мна, ної, ж. Людина без достатнього розуму. Приклади

Мудра людина, що правується із нерозумним, то чи гнівається, чи сміється, спокою не знає. (Біблія. Пер. І. Огієнка)
Не для того пишу, щоб нерозумних просвіщати. Хочу заздалегідь викласти теорію, що нею користуючись, намірююсь дослідити характери моїх героїв. (В. Дрозд)

Позбавлений розумного змісту, доцільності, логічності. Приклади

– Не вихоплюйся, синку, з нерозумним словом, бо назад ніяково вертатися. (М. Коцюбинський)
– Я мушу взяти всю школу під захист від її нерозумного впливу. (О. Довженко)
Він не любив нерозумного ризику. (Ю. Мушкетик)

у знач. ім. нерозу́мне, ного, с. Те, що позбавлене розумного змісту, доцільності. Приклади

– Речи... своїм отим... – проказав він по хвилі, кивнувши невідь-куди, – що затіяли нерозумне. Так і речи: бичем – не мечем. (І. Білик)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.