НЕРОЗВАЖНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ

НЕРОЗВА́ЖНИЙ а, е.

Якого неможливо заспокоїти, розрадити, утішити; безутішний. Приклади
  • Сестро нерозважна! То не туга – молодість буяє, То стискає серце не гадюка, Чорні очі обпалили серце. (М. Рильський)
  • Навернувшися думкою до матері, він поруч побачив і висхлу на тараню нерозважну Марію. (П. Панч)
Який не дає втіхи, заспокоєння, розради; невтішний. Приклади
  • На кілька днів вона вгасила свою цікавість тими нерозважними одвідинами жахливого карцеру. (Іван Ле)
Сильний, значний щодо ступеня, сили свого вияву (про стан, почуття). Приклади
  • Піде [молодиця] було до матері на часок, пожуриться з нею і знову додому на муку самотню, на тугу нерозважну. (Панас Мирний)
  • Занудивсь я тяжко, – Ні душі нема: Горе нерозважне Та тужба сама! (П. Грабовський)
  • – Ой Боже, що вони зі мною зробили! Ой горенько моє нерозважнеє! – приказував чоловік. (В. Малик)
  • Відчув [князь] тупу нерозважну самотність та порожнечу. (Валерій Шевчук)
Який виражає смуток, журбу і т. ін. Приклади
  • Чому ж у Христофора вид Сумний і нерозважний? (О. Підсуха)
Те саме, що нерозсу́дливий. Приклади
  • І мчався вершник нерозважний, близьким заведений огнем, і в прірву падав він з конем, і кликав марно. (М. Драй-Хмара)
  • Хотілось бігти, допомогти, вирвати з рук смерті нерозважного сміливця. (А. Трипільський)
  • Вони знали, що самі нічого не вдіють, а можуть за нерозважний крок заплатити життям і майном. (А. Чайковський)
  • Він може зробити якийсь нерозважний вчинок і цим пошкодити цілій організації. (О. Гуреїв)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.