НЕРВ — ТЛУМАЧЕННЯ
НЕРВ а, ч.
Тонка волокнина в організмі людини, хребетних та більшості безхребетних тварин, що відходить від головного або спинного мозку і є складником розгалуженої системи, яка керує діяльністю організму.
Приклади
- Кiстка черепа за вухом не трiснула, а трохи вгнулася i здавила слуховий нерв. (В. Сосюра)
- [Семен:] Я надіюся, що він [лікар] вилікує мене, бо хоч око і пошкоджене, але нерв живий. (З. Мороз)
- Гострий неспокій оволодівав мною з голови до п'ят, він вступав у мою кров і пронизував кожен нерв. (В. Шкляр)
тільки мн.
Система таких волокон, які зумовлюють загальний стан, поведінку й діяльність всього організму людини.
Приклади
- [Стась:] Мамо, випий краще своїх крапель – у тебе нерви заспокояться. (С. Васильченко)
- Напружені нерви тримали все тіло і мозок в стані якогось дивного, неспадаючого збудження. (Д. Ткач)
- В цій убогій хатині він, здавалося, відпочивав духом і тілом, розслаблював нерви. (І. Білик)
перен.
Головна рушійна сила чого-небудь; центр, організаційне ядро якої-небудь діяльності.
Приклади
- Тут, через кухоньку в дворі, проходив головний нерв підпільної організації Хуста. (С. Скляренко)
- Здавалось, його не обходить гамір довкола його успіхів, здавалося, що позбавлений він і того робочого нерва, від подразнення якого народжується пишання власним умінням, власними успіхами. (П. Загребельний)
НЕРВИ
Етимологія: лат., жила, нерв, з гр.
Сукупність у людини й тварин нервових волокон, оточених сполучнотканинною оболонкою, по яких проходять нервові імпульси.
Словник іншомовних слів
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.