НЕМИЛИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НЕМИ́ЛИЙ а, е.

Який не подобається кому-небудь. Приклади

Його вдача хутко забувати те, що йому немиле, стала йому й тепер у пригоді. (Л. Мартович)
– То йди – обнімайся, цілуйся з ними, коли тобі мій хліб немилий. (М. Стельмах)
– Гадаєш, я не бачила, що тобі домівка немила?.. За книжку та й у бур'яни.... (М. Руденко)
Довго тужив [Олексій Любисток] на бандурі, відтак відклав. Йому особливо була немила чужа сторона, він не приховував своєї нехоті тут жити. (Ю. Мушкетик)

Який байдужий кому-небудь, який не радує, не втішає когось. Приклади

Не до фільму було їй, все стало немилим, коли він не з'явивсь. (О. Гончар)
Нараз усе стало непотрібним, немилим, зайвим. – Загальна мобілізація!... (Є. Доломан)

Пов'язаний із чимось поганим, прикрим, небажаним; неприємний. Приклади

Тут чекала її ще немила несподіванка, бо хоч знала, що кошичок коштує десять крейцерів, то купчиха зацінила п'ятнадцять. (Н. Кобринська)
Сплюнувши тричі в той бік, де вчора була йому така немила пригода, він [Лис Микита] обережненько, лисячим звичаєм, виліз із нори. (І. Франко)
Нічого теплого з собою не мав, отже була передо мною немила перспектива мокнути і застудитися. (М. Коцюбинський)
– Що ж там знову нового? – спитав, ніби байдужно, гетьман, привиклий до всіляких немилих новин. (Б. Лепкий)

Який не викликає симпатії, не подобається комусь. Приклади

Кругом неї чужі-чужісінькі та неприємні для неї, немилі люди.... (І. Нечуй-Левицький)
Михайло Михайлович добре розумів, що Чиж .. просто не минув дрібнесенької нагоди поглумитися з немилих йому людей. (Л. Смілянський)
Наступного дня син з'явився без немилої невістки. (Є. Кононенко)

Якого не кохає, не любить хто-небудь; нелюбий. Приклади

Мало не хлопцем мене одружили; немила та жінка Дуже недовго жила шлюбним зо мною життям. (М. Зеров)
І скнітиме вона [Цвітанка] душею біля немилого, осоружного мужа – Чорного Вепра. (В. Малик)
Галя не змогла втекти в хату чи грубо відбутися, як це роблять із немилими залицяльниками. (Валерій Шевчук)

у знач. ім. неми́лий, лого, ч.; неми́ла, лої, ж. Той (та), кого не кохають, не люблять. Приклади

– Нехай краще кипить моє серце на ножі, як у тебе, немилого, у дворі, – промовила Лимерівна. (Марко Вовчок)
У тому лібрето він розповідав, як за немилого видавали заміж дівчину. (Панас Мирний)
Як вона могла віддатися за нелюба? .. Застерігала ж батька, благала, молила не віддавати її за немилого. (В. Чемерис)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.