НЕЗДАРИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НЕЗДА́РА и, ч. і ж., розм.

Людина, яка не має таланту, здібностей до чого-небудь. Приклади

Не розуміючи того, що це втома і що ця втома ослабила пам'ять, він нарікав на себе, обзивав себе тупицею, нездарою. (Григорій Тютюнник)
Діжа відразу зрозумів: Кошарний нездара, випадкова людина в мистецтві, безталанна й примітивна. (П. Загребельний)
– Полянський не провокатор, – сказав з обуренням Найда. – Якщо ти, Мартусю, думаєш, що він провокатор, то ліпше скажи, що я круглий дурень, не розуміюся на людях, нездара. (Р. Андріяшик)
Він не сказав їй жодного слова. А мені казав тільки, що я телепень і нездара, а міг би стати нормальною людиною, якби захотів. (С. Андрухович)

Неповоротка, незграбна людина; вайло. Приклади

Стояв [Петро] такий високий, кривий нездара, крутив головою на всі боки та й щось мимрив під носом. (Л. Мартович)
А тепер знов коло неї цей чотирикутний, як шафа, надутий нездара! (П. Загребельний)

лайл. Про обмежену, нетямущу людину. Приклади

– Ах ти, драбе якийсь, непотрібе, нездаро. (І. Франко)
Клара підвела очі на Вадима, і йому здалося, що нездарою вона назвала його. (М. Руденко)
Раптовий подув вітру підхопив полум'я й кинув його просто на Вовка. Завивши від болю, той кинувся навтьоки. – Ну й нездара! – вилаяв його лев. – Доручай тобі що-небудь. Давай сюди сірники! (Я. Стельмах)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.