НЕЗБУТНІЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НЕЗБУ́ТНІЙ я, є.

Який не може здійснитися, збутися; нездійсненний. Приклади

[Борис (упав на коліна біля ліжка, тихо промовляє):] Ніколи я не благав нічого незбутнього. (М. Кропивницький)
Лисенки не знали турбот, не мали сумнівів .. Лисенки назавжди залишаться зі своїми мріями, незбутніми, фантастичними. (Олекса Ізарський)
Зненацька заквилила правдивая душа козацькая Каправчина незбутньою мрією. (Г. Тарасюк)

у знач. ім. незбу́тнє, нього, с. Що-небудь нездійсненне. Приклади

Раптова далеч хмелить .. полегкістю в грудях, світ стає молодим, і незбутнє і втрачене досяжним. (Є. Пашковський)
Він завжди відчуватиме, що не знає чогось головного, без чого кожна відповідь на запитання дітей: “Тату, а чому...?” – віддаватиме в серці болем за світлим незбутнім. (Любко Дереш)

Який не минає, від якого важко звільнитися, якого важко позбутися. Приклади

Зненависть одверта й незбутня струмилася з очей гуцула і панича-улана. (О. Кундзич)
Учитель, сивий, згорблений, з пожовклим лицем і очима, повними незбутньої туги, лише зрідка вимовляв якесь слово. (С. Журахович)
Жінка отруїлася грибами з банки, її забрали в лікарню, а чоловік від нічого робити із сусідом під ті ж сто грам [грамів] доїв грибочки – не пропадати ж добру. Всі троє вижили, аби слугувати ілюстрацією навіть не знаю чого – хочеться вірити, що незбутнього оптимізму. (С. Пиркало)

Див. незбу́тній.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.