НЕЗАГОЙНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НЕЗАГО́ЙНИЙ а, е.

Який не загоюється, не піддається лікуванню (про рану, виразку і т. ін.). Приклади

І невблаганна ти з'являєшся до мене – поважна мати багатьох мужів достойних .. – і ставиш боротьбу – над рани незагойні. (Ю. Яновський)
Готуються знову списки мобілізації молоді до Німеччини. Знову додалося Марині роботи, бо з чуткою тією, як і завжди, з'явилися і хвороби нові: короста, незагойні виразки, пропасниця, серцебиття.... (Микита Чернявський)
Гетьманові очі враз відбили ту тривогу, що сполохано витала навкруг, що запеклася болем незагойних рубців на згорьованих обличчях, що спопелила не одну душу жалем неповоротної втрати найдорожчого. (Р. Іванченко)
Вони [дороги] посилюються, глибшають, вгризаються в тіло матері-землі болісними пругами незагойних шрамів, ніби слідами розбійницьких орд. (О. Бердник)
Іскра тліла в попелі важкім і ятрилась, мов незагойна рана. (Леся Українка)

перен. Який не може пройти, зменшитися (про горе, щось тяжке, неприємне і т. ін.); постійний. Приклади

Видно, таки однолюбом був Іван Писаренко. Оте, що запало колись у серце, нічим не міг погасити. І винести на люди не смів. Навіть Лисенкові не міг признатися, хоч той і сповідався йому в незагойному своєму коханні до Насті Лляної. (Микита Чернявський)
Незагойне горе.

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.