НЕДОРЕЧНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НЕДОРЕ́ЧНИЙ а, е.

Зроблений, сказаний, виявлений і т. ін. невчасно, невідповідно до обставин, умов, місця; який не відповідає ситуації. Приклади

– Що ж ви нічого не кажете? – Невже се недоречне питання? (Леся Українка)
Вона писала: “ .. Може, це жарт, але жарт недоречний, бо твої листи я розумію тепер через п'яте-десяте, тоді як мені дороге кожне твоє слово”. (Б. Антоненко-Давидович)
Пафос, яким пройнято книжку, є недоречний і знижує науковий рівень праці. (С. Журахович)

Наявність, присутність якого небажана; зайвий, непотрібний. Приклади

Дзвінок був недоречним – Тамарі хотілось побути на самоті. (А. Хижняк)
Серед блискучого скла почував [дід Мусій] себе недоречним і зайвим. (В. Козаченко)
– Мовчи, – повторила вона. Слова могли тільки нашкодити. Для них не було місця. Вони були геть недоречними. (Ю. Андрухович)

Який не гармоніює з чимсь, не пасує до чого-небудь. Приклади

Довгастий шрам на лівій щоці здавався недоречним і чужим на його обличчі, що дихало спокоєм і виказувало внутрішню рівновагу. (С. Голованівський)
Вона і зараз вертілась, як на голках, поблискуючи великими козачими шпорами, які були досить-таки недоречні на її чобітках. (О. Гончар)
Довгий і недоречний ніс аж ніяк йому не заважав .. І все було б добре, якби Чапля, на свою біду, не закохався у дочку шинкарки, красуню Оксану. (В. Чемерис)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.