НЕГОДІ — ТЛУМАЧЕННЯ

НЕГО́ДА и, ж.

Погана погода. Приклади
  • Надворі негода страшенна, Сніг, дощ, лютий вітер гуде. (Леся Українка)
  • Літо ще не розпрощалось із землею і востаннє перед осінньою негодою дарувало їй тепло, ясні дні й це лагідне місячне сяйво. (Б. Антоненко-Давидович)
  • Надворі була негода: моква, туман, темрява. (С. Чорнобривець)
  • І, як на гріх, після обіду пішов дощ, та не просто пішов – негода, по всьому, затяглася надовго. (В. Чемерис)
  • Тільки в серці, як перш, панувала зима, Не проходила хмура негода. (П. Грабовський)
  • Чого ж я плачу? Мабуть, шкода, Що без пригоди, мов негода, Минула молодость [молодість] моя. (Т. Шевченко)
Те саме, що дощ 1. Приклади
  • – Нехай вони [дядько Панас] полежать, видужають... А то ж хіба можна .. у негоду по мокрому везти слабого?... (В. Винниченко)
  • Хати, здається, мов п'явки, вп'ялися в мокру землю і стоять такі зажурені-зажурені та дощем-негодою побиті.... (Г. Косинка)
  • Земля була ще суха, але почувалося, що десь недалеко ідуть негоди, нудні і сірі. (О. Гуреїв)
перев. мн. Нещастя, знегода; тяжка година; дні, сповнені невдач, неприємностей. Приклади
  • На крайнім порозі життя оддав старий своє літами та негодами побите серце малій дитині. (Панас Мирний)
  • Довго думає Оксана весняної теплої, зоряної ночі про свої негоди. (Грицько Григоренко)
  • Позбавлене брехні, заздрості і злоби, воно [їхнє товариство] було їм відпочинком і розвагою після негод та борні, що їх кожному довелося зазнавати. (В. Підмогильний)
  • Він теж, як ці самі дерева, він теж налитий соком і повен чекання, а всі прикрості й негоди – це щось незначне й перехідне. (Валерій Шевчук)
  • Дарця розповідала, які негоди привели її до Юрка. (Любко Дереш)

НЕ́ГІДЬ годі, ж., заст.

Негода (у 1 знач.). Приклади
  • Вітер гуляє полями змокрілими, Негідь, тумани несе. (Б. Грінченко)
  • Хоч яка негідь, аж горобці поховаються, аж всі люде [люди] дрижака справляють, .. а Опанас своє: – Ловка погодка-о. (Грицько Григоренко)
  • Ось тут стояв хлів з широким піддашшям, під цим дашком їхній школярський гурт перепочивав у негідь чи завірюху. (В. Дрозд)
  • Крутила колись перебита в бою рука, й то мало бути на негідь. (І. Білик)

НЕ́ГІДЬ годі, ж., збірн., розм.

Те, що викликає огиду як що-небудь непридатне, непотрібне, негідне (у 1 знач.). Приклади
  • Я думаю, що тепер ти схочеш більше до “Дзвінка” писати, бо, сподіваюсь, у нас не буде того, щоб маринувати добрі праці по три роки, а всяку негідь друкувати. (Леся Українка)
  • [Чубенко:] Чого це від тебе димом тягне? Завжди від вашого брата-хіміка якоюсь негіддю несе. (І. Кочерга)
  • І я побачив кублища страшні Огидних змій; од негоді цієї Ще й досі кров холоне у мені. (Є. Дроб'язко, пер. з тв. Данте)
Люди, наділені негативними моральними якостями. Приклади
  • – Чи думав ти, чи гадав, що твоя доня – княжна – мусить із тою негіддю поганитись, клопотатись! (Марко Вовчок)
  • – Погубити нещасну дитину! Звести з такою негіддю, з таким деспотом. Це ж твоїх рук діло!.. – накинулася на мене Маруся. (Л. Яновська)
  • – Вибухни, на нещастя, війна – і така негідь [прогульники] може завдати величезної шкоди! (Є. Кротевич)
лайл. Уживається для вираження образи кого-небудь, засудження чиєїсь поведінки (перев. при звертанні). Приклади
  • – Ти що робиш, негідь! – ображеним зойком верескнула панська душа. (М. Стельмах)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.