НЕГОДІ — ТЛУМАЧЕННЯ
НЕГО́ДА и, ж.
Погана погода.
Приклади
- Надворі негода страшенна, Сніг, дощ, лютий вітер гуде. (Леся Українка)
- Літо ще не розпрощалось із землею і востаннє перед осінньою негодою дарувало їй тепло, ясні дні й це лагідне місячне сяйво. (Б. Антоненко-Давидович)
- Надворі була негода: моква, туман, темрява. (С. Чорнобривець)
- І, як на гріх, після обіду пішов дощ, та не просто пішов – негода, по всьому, затяглася надовго. (В. Чемерис)
- Тільки в серці, як перш, панувала зима, Не проходила хмура негода. (П. Грабовський)
- Чого ж я плачу? Мабуть, шкода, Що без пригоди, мов негода, Минула молодость [молодість] моя. (Т. Шевченко)
Те саме, що дощ 1.
Приклади
- – Нехай вони [дядько Панас] полежать, видужають... А то ж хіба можна .. у негоду по мокрому везти слабого?... (В. Винниченко)
- Хати, здається, мов п'явки, вп'ялися в мокру землю і стоять такі зажурені-зажурені та дощем-негодою побиті.... (Г. Косинка)
- Земля була ще суха, але почувалося, що десь недалеко ідуть негоди, нудні і сірі. (О. Гуреїв)
перев. мн.
Нещастя, знегода; тяжка година; дні, сповнені невдач, неприємностей.
Приклади
- На крайнім порозі життя оддав старий своє літами та негодами побите серце малій дитині. (Панас Мирний)
- Довго думає Оксана весняної теплої, зоряної ночі про свої негоди. (Грицько Григоренко)
- Позбавлене брехні, заздрості і злоби, воно [їхнє товариство] було їм відпочинком і розвагою після негод та борні, що їх кожному довелося зазнавати. (В. Підмогильний)
- Він теж, як ці самі дерева, він теж налитий соком і повен чекання, а всі прикрості й негоди – це щось незначне й перехідне. (Валерій Шевчук)
- Дарця розповідала, які негоди привели її до Юрка. (Любко Дереш)
НЕ́ГІДЬ годі, ж., заст.
Негода (у 1 знач.).
Приклади
- Вітер гуляє полями змокрілими, Негідь, тумани несе. (Б. Грінченко)
- Хоч яка негідь, аж горобці поховаються, аж всі люде [люди] дрижака справляють, .. а Опанас своє: – Ловка погодка-о. (Грицько Григоренко)
- Ось тут стояв хлів з широким піддашшям, під цим дашком їхній школярський гурт перепочивав у негідь чи завірюху. (В. Дрозд)
- Крутила колись перебита в бою рука, й то мало бути на негідь. (І. Білик)
НЕ́ГІДЬ годі, ж., збірн., розм.
Те, що викликає огиду як що-небудь непридатне, непотрібне, негідне (у 1 знач.).
Приклади
- Я думаю, що тепер ти схочеш більше до “Дзвінка” писати, бо, сподіваюсь, у нас не буде того, щоб маринувати добрі праці по три роки, а всяку негідь друкувати. (Леся Українка)
- [Чубенко:] Чого це від тебе димом тягне? Завжди від вашого брата-хіміка якоюсь негіддю несе. (І. Кочерга)
- І я побачив кублища страшні Огидних змій; од негоді цієї Ще й досі кров холоне у мені. (Є. Дроб'язко, пер. з тв. Данте)
Люди, наділені негативними моральними якостями.
Приклади
- – Чи думав ти, чи гадав, що твоя доня – княжна – мусить із тою негіддю поганитись, клопотатись! (Марко Вовчок)
- – Погубити нещасну дитину! Звести з такою негіддю, з таким деспотом. Це ж твоїх рук діло!.. – накинулася на мене Маруся. (Л. Яновська)
- – Вибухни, на нещастя, війна – і така негідь [прогульники] може завдати величезної шкоди! (Є. Кротевич)
лайл.
Уживається для вираження образи кого-небудь, засудження чиєїсь поведінки (перев. при звертанні).
Приклади
- – Ти що робиш, негідь! – ображеним зойком верескнула панська душа. (М. Стельмах)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.