НЕГОВІРКИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НЕГОВІРКИ́Й а́, е́.

Який не любить говорити, неохочий до розмов; небалакучий, мовчазний (у 1 знач.). Приклади

– Геть батькова вдача! – думала Іваниха. – Як той було, небіжчик, усе такий неговіркий та сумний, так і Корній. (Леся Українка)
Дорогою неговіркий Тиміш чомусь розбалакався, намагався прогнозувати, коли прийдуть наші й як то воно буде! (Ю. Мушкетик)
Він чоловік неговіркий, радше б сказати, геть-таки мовчазний, так що з нього сло́ва інколи й кліщами не добудеш. (І. Андрусяк)

Який не бажає розмовляти в певний час, період, при певних обставинах. Приклади

Пішов панич, і Параска цілий вечір була неговірка, невесела. (Панас Мирний)
– Щось ви сьогодні неговіркий. – Наговоривсь із слідчим. (Василь Шевчук)
З того часу, як поїхала Надія Іванівна, брат став неговіркий, на виду змарнів. (А. Михайленко)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.