НЕВІРНИК — ТЛУМАЧЕННЯ
НЕВІ́РНИК а, ч.
Непостійний, нестійкий у поглядах, стосунках із ким-небудь чоловік.
Приклади
- У високій Шебелині білий сніжок тане, Не знаєш ти, невірнику, що з тобов ся стане [з тобою станеться]. (з народної пісні)
Той, хто не визнає існування Бога, не вірує в Нього; безбожник (у 1 знач.).
Приклади
- Біля столу стояв голова невірників. (П. Панч)
- До священика, мабуть, невірникам дорога заказана. (М. Матіос)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.