НЕВМІЛЕ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НЕВМІ́ЛИЙ , НЕУМІ́ЛИЙ, а, е.

Який не володіє умінням, не має добрих навичок до чогось; невправний. Приклади

Перед очима в Панаса невідступно стояла кумедна постать гладкого пана у постолах, сама серед поля, невміла і безпорадна. (М. Коцюбинський)
Невмілий, .. з дияконськими патлами, він часто потрапляє серед повстанців у смішне становище. (О. Гончар)

Який не має достатнього вміння, досвіду. Приклади

Галя була ще дуже молоденька, невміла, недосвідчена. (Марко Вовчок)
Поспіши навчитися боротися з ворогом за Святим Письмом, щоб тебе, неумілого, він не переміг і не потрапив ти у вічний вогонь. (з рел.-церк. літ.)

Який не дістав навичок, не вміє робити що-небудь. Приклади

Драбина була розхитана, збита з тонких жердинок невмілою жіночою рукою. (М. Руденко)
Одного разу я пішла до косметичного салону і витримала кілька годин незворушного сидіння – невміла дівчинка робила мені французький манікюр. (С. Андрухович)

Зроблений без уміння. Приклади

Дорога матусю моя! .. Невже байдуже тобі сум мій, порання моє біля печі невміле, і борщ не докипілий..? (А. Тесленко)
Через місяць Марія стала на ноги. Ходила, мов дитина, що робить невмілі перші кроки. (І. Цюпа)
Вона обхопила руками мою шию й потяглася вустами до моїх уст. Її поцілунок був невмілий, але палкий і пристрасний. (О. Авраменко)

Який не вміє, не може, не здатний, не спроможний щось робити, виконувати. Приклади

Тоді [у молодості], хоч був я ще роздумувать невмілий.., Чуття в мені зате палкіше говорили І кожна іншою мені здавалась мить. (М. Рильський)

у знач. ім. невмі́лий, лого, ч.; невмі́ла, лої, ж. Той (та), хто не володіє умінням, не має добрих навичок до чогось. Приклади

В невмілого руки не болять. (прислів'я)
Він же ніколи не відмовлявся допомогти: молодого навчить скирту вершити так, щоб дощ не промочив, невмілому косу нагострить мантачкою. (Л. Юхвід)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.