НЕВКРИТИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НЕВКРИ́ТИЙ рідко, НЕУКРИ́ТИЙ, а, е.

Який не має на собі одягу, накриття. Приклади

Старчиха знеможена, Що вже не здужа й тужить, Посеред улиці, вся заморожена, Тілом невкритим дрижить. (П. Грабовський)
Сонце пекучо благословляючими пальцями водить по невкритих головах. (В. Винниченко)
Петрусь підмостив йому під голову соломи, накидав на нього, щоб тепло було, залишивши невкритим лише обличчя, і поповз до городів. (К. Гриб)
Володя ненароком доторкнувся до кленової гілки, і теплі краплі рясно впали на невкриті Вірині плечі. (В. Москалець)
Моя ти сило молодая! Світи на мене, і огрій, І оживи моє побите Убоге серце, неукрите, Голоднеє. (Т. Шевченко)

Який не має покрівлі, покриття; некритий. Приклади

Стояла собі осторонь чиясь сирітська пустка: необмазана, невкрита, город необгороджений. (Панас Мирний)
На сопілку грав той сивий старий дід, що пильнував каганчика у невкритій селянській хаті. (Іван Ле)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.