НЕВИБАГЛИВІ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НЕВИБА́ГЛИВИЙ а, е.

до чого, на що, у чому і без дод. Який задовольняється найнеобхіднішим і має надто скромні вимоги до чого-небудь. Приклади

Милі, невибагливі, щасливі діти природи [родина селян], – спіть собі на здоров'я, на славу сонцеві, місяцеві, травам і соловейкам, що породили вас! (В. Винниченко)
У роботі чоловік надійний, на плату невибагливий. (Григорій Тютюнник)
Він був з тих, хто – невибагливий в їжі. (Ю. Збанацький)
Він був дуже невибагливим і дбав, головним чином, лише про те, щоб йому не заважали. (В. Козаченко)
Невибагливий у побутi, Пiнзель ставав у роботi примхливим та перебiрливим. (Г. Вдовиченко)

Який не потребує особливих умов. Приклади

Смерекові ліси, більш витривалі й невибагливі, поросли на місцях давніх букових. (М. Грушевський)
Хтось їх таки посіяв, оті невибагливі квіти, що спеки не бояться, не самі ж вони посіялися в степу? (О. Гончар)

Який свідчить про чиї-небудь надто скромні вимоги до чогось. Приклади

Се [гра] навіть на акторський невибагливий смак бувало часом несмачне. (Леся Українка)
Поруч Графа сидів кремезний літній мужчина, на столі перед ними стояли кілька пляшок та рештки невибагливої закуски. (М. Дашкієв)
Ми .. ще бiльше почали дорожити пiдвальними задумливими сутiнками i нашими невибагливими розмовами. (Р. Андріяшик)
Життя ж було просте й невибагливе, їли з дерев'яного посуду, в найміцніші морози спали в нетоплених опочивальнях. (П. Загребельний)

у знач. ім. невиба́гливий, вого, ч.; невиба́глива, вої, ж. Той (та), хто має надто скромні вимоги до чого-небудь. Приклади

рідко. Те саме, що невига́дливий 2. Приклади

Його бухгалтерія була невибаглива, вся в його голові. (І. Франко)
Техніка безпеки в шахтах була, м'яко кажучи, невибаглива, і я мав змогу постійно вдосконалюватися як хірург-травматолог. (Р. Іваничук)
Навіть інфузорії, не ремствуючи, проживають свій невибагливий цикл із власними незбагненними трагедіями. (І. Роздобудько)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.