НЕВВІЧЛИВИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НЕВВІ́ЧЛИВИЙ а, е.

Який нехтує правилами пристойності, не виявляє уважності, люб'язності; нечемний. Приклади

Іван був і досі неввічливий, а тепер ще гірший став. (Ю. Федькович)
Не прихиляється моя душа до неї. Немоторна, нечепурна, неввічлива. (Ганна Барвінок)
– Я знайома з котом Феліксом, який вміє і читати, й писати. – Феліксом?! – очі П'єро спалахнули. – Той, що живе у Зимовому домі? Перепрошую, що був неввічливий з вами! Це зовсім інша річ. (Г. Пагутяк)
– Нехай за вас побалакає отой неввічливий колега, – голос її несподівано сповз до молодечого кокетства. (О. Ульяненко)

Який не виражає ввічливості. Приклади

Нен-Сагор подарував серові Едварові його неввічливий тон і поштиво схилився. (Ю. Смолич)
Він підвівся з лави: “Неправда!” Сільвія не образилась на цей неввічливий жест. (М. Руденко)
Все ж я наважилася потелефонувати до нього [пана Микити] додому, ризикований і неввічливий крок. (С. Процюк)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.