НЕБУВАЛИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НЕБУВА́ЛИЙ а, е.

Якого досі не було; небачений, невиданий. Приклади

Випуск того року вважався небувалим в історії гімназії багатством здібних, а може, не так і здібних, як добре вишколених випускників. (М. Грушевський)
– Перед нами розкриваються можливості одержання рослин з небувалими властивостями. (О. Довженко)
Хоч яка спека цьогоріч, урожай зернових небувалий. (Л. Костенко)

у знач. ім. небува́ле, лого, с. Те, чого досі не було. Приклади

В думках снується дійсне й небувале.... (М. Рильський)
Впевненість, у якої нема жодних заборон чи сумнівів, почала творити небувале. (О. Бердник)

розм. Який ніде не бував; який не має життєвого досвіду, мало бачив, мало зазнав. Приклади

Їй, молодій та небувалій, близько все те доходило до серця, будило нерозгадані думки у її голові. (Панас Мирний)
Спершу дуже трудно було: молодий-таки, небувалий, не вчений як слід. (А. Головко)
Бувало, ще в Острозі йшов вулицею, то підкахикували й удавалися до смішків, а він у таких речах ще небувалий, губився. (В. Чемерис)
Скрізь видно було красне й коштовне домашнє начиння, тож Андреуччо, яко чоловік небувалий, зовсім упевнився, що потрапив до панії високого коліна. (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.