НАЇЖДЖА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НАЇ́ЖДЖИЙ а, е, розм.

Який приїхав, прибув куди-небудь; приїжджий. Приклади

Отак розмовляли поміж собою наїжджі пани, гуляючи невеличкими гуртами по місту. (Панас Мирний)
Він бачив її не раз на вулицях, у міському саду, в синематографі, але завжди в товаристві акцизних чиновників, наїжджих студентів. (Б. Антоненко-Давидович)
Наїжджих пожильців уникала [Лукина], і вони обминали її. (І. Волошин)

у знач. ім. наї́жджий, джого, ч.; наї́жджа, джої, ж. Той (та), що приїхав, прибув куди-небудь. Приклади

Он з улиць показалися і наїжджі. (Панас Мирний)
Батюшки десь довго не було, і правив у церкві якийсь наїжджий. (Т. Осьмачка)
Скільки видно, таборяться по пісках наїжджі, біліють ятки та намети. (О. Гончар)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.