НАЇВНІ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НАЇ́ВНИЙ а, е.

Простодушно-довірливий, який не має життєвого досвіду; безпосередній, недосвідчений. Приклади

Вона розсміялась. Не знала, що Славко такий наївний. (Л. Мартович)
Добросердна жінка твердо вирішила взяти, коли б що трапилося, це наївне дівча під свій захист. (Д. Бузько)
Хоч вона була наївна, але все ж розуміла, що не для праці куплено її на вагу золота. (З. Тулуб)

Який виражає, виявляє недосвідченість, простодушність і т. ін. Приклади

[Сабіна (з явною насмішкою в голосі, але з наївним виразом обличчя):] Сабіна розуміє все, що треба. (Леся Українка)
Валентина Миколаївна посміхнулась. Але не наївною, дитячою усмішкою, як можна було сподіватись. (О. Копиленко)
За ним слідом – його помічник, білявий хлопець із наївними очима. (І. Багряний)

Зумовлений життєвою недосвідченістю, необізнаністю. Приклади

Юзя тепер вже багато чого догадувалась без наївних і настирливих питань. (Леся Українка)
Буде цікаво прочитати мої наївні, неохайні, але щирі й правдиві міркування. (М. Чабанівський)
Якось вона влаштувала мені сценку, по-дитячому наївну і потворну, заявила, що через мене зненавиділа поезію на все життя. (Ю. Андрухович)

Простий, безпосередній, без хитрощів. Приклади

Вона розповіла наївну й зворушливу казку. (О. Донченко)
Коли подружжя Тичин приходило до Яновських, то теж не обходилося без подібних наївних розігрувань. (М. Бажан)

у знач. ім. наї́вне, ного, с. Що-небудь безпосереднє, просте, зумовлене життєвою недосвідченістю. Приклади

Філософські концепції Гречкуна частенько віддавали туманом, було в них немало і дивацтва, і казкових мрій, було багато й наївного. (Ю. Бедзик)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.