НАСТОРОЖУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох

НАСТОРО́ЖУВАТИ ую, уєш, заст. НАСТОРОЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАСТОРОЖИ́ТИ, жу́, жи́ш, док., кого, що і без прям. дод.

Зумовлювати, виклика́ти посилену увагу, зосередженість, занепокоєння, тривогу. Приклади

Така незвична тиша, що від неї дзвеніло у вухах. Вона мимоволі насторожувала, будила неясну тривогу. (С. Журахович)
Кожного брати під захист, за кожного заступатись – ця уперта звичка доньчина і дивує, і трохи насторожує Яцубу. (О. Гончар)
Думка була до неможливості проста. Але ота простота і насторожувала. (І. Росоховатський)
– До речі, про Самойловича. І його не треба насторожувати арештом Дорошенка, бо ще відійде від Москви, як дізнається, що вона зле вчинила з Дорошенком. (В. Чемерис)
Навальний кінський тупіт з лісу насторожив загін. (Іван Ле)
Забейко вловив якусь збудженість у голосі дівчини, яка, правду сказати, насторожила його. (Ірина Вільде)
Ця розмова насторожила Самуїла, і відповідав він обережно. (В. Малик)

заст. Напружено готувати що-небудь (ноги, вуха і т. ін.) до якоїсь дії. Приклади

Ми свої ніженьки насторожали, щоб хорт не догнав. (Сл. Б. Грінченка)
Усе знов тихо й темно. Дарма Галя насторожає ушко і довго-довго-довгенько слуха. (Марко Вовчок)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.