НАСИПАЙ — ТЛУМАЧЕННЯ

НАСИПА́ТИ а́ю, а́єш, недок., НАСИ́ПАТИ, плю, плеш; мн. наси́плють; наказ. сп. наси́п; док.

що, чого. Зсипаючи, висипаючи, розміщувати де-небудь. Приклади
  • Дмитро Борисович зосереджено насипав у паперовий конверт порох. (В. Владко)
  • Якось в нас солі не стало на страву. От і запріг я кобилу лукаву; Четверть ячменю насипав у віз. Сам примостився й у город повіз. (Я. Щоголів)
  • Насипала в коробку жита Марія й стояла з нею в руках. (А. Головко)
перев. безос. Сиплючи, нагромаджувати у великій кількості (про град, сніг і т. ін.). Приклади
  • Там насипало граду майже в коліно. (І. Франко)
  • Снігу насипало багато, і служники пораються, прочищають стежки. (А. Хижняк)
  • Снігу насипало по груди. (М. Андрусяк)
що. Наповнювати що-небудь чимсь сипким. Приклади
  • Руйнують мури; срібло, злото Несуть шапками козаки І насипають байдаки. (Т. Шевченко)
  • Насипали [бійці] лантухи по саму зав'язку [зерном], нашвидкуруч надписували зверху, хто кому посилає. (О. Гончар)
  • Памва взяв лопату і насипав два повні відра піску. (Т. Прохасько)
кого, що. Розсипати по якійсь поверхні. Приклади
  • Хлопець насипає з банки перед Тонею мідій. (О. Гончар)
  • На дворі, якось опівдні, Заможний чоловік насипав на рядні Чимало Перлів просушити, Бо в скрині почали жовтіти. (Л. Глібов)
  • По замерзлім снігу блищали мільярди іскор, начеб хто діамантів насипав. (А. Чайковський)
що. Споруджувати що-небудь із сипкого матеріалу. Приклади
  • Прийшов приказ з волості рівняти шляхи, лагодить мости та насипать на багнах греблі. (І. Нечуй-Левицький)
  • Колись, за панського ще права, пан ізвелів насипати добру греблю, щоб загородити річці дорогу в балку. (Б. Грінченко)
  • Я поховав Жанібека в степу, насипав курган над його могилою. (Ю. Покальчук)
Намивати (про воду, хвилю). Приклади
  • Те озеро було колись затокою моря; морська хвиля насипала вузьку пересип і неначе греблею одділила .. озеро од моря та од лиману. (І. Нечуй-Левицький)
що, чого. Наливати або накладати в посуд яку-небудь страву для вживання. Приклади
  • Настя задоволено насипає сніданок у миску. (С. Васильченко)
  • – Мама нашi менi першому насипають у миску страву, першому крають хлiб. (Р. Федорів)
  • Бабуся насипала вареників у дві миски. (А. Головко)
  • Ганна насипала миску гарячого борщу. (С. Чорнобривець)
розм. Наливати в посуд що-небудь рідке. Приклади
  • Раз Галі насипала Христя молока у тарілочку і постановила долі снідати. (Панас Мирний)
  • [Митродора:] От і ще що: ти в чистий горщик воду насипала? (В. Самійленко)
тільки док., кому і без дод., перен., розм. Побити кого-небудь; уси́пати (див. всипа́ти1
3)
комусь.
Приклади
  • – Ну, насипали ж ви йому [панові]! – сказав Яць Дум'якові. (І. Франко)
  • Корній і Марія .. приходять до переконання, що варто насипати тому німцеві – хай не лізе.... (У. Самчук)
  • – Вихопив з рук ту кочергу я та так їй насипав, що до нових віників пам'ятатиме. (Ю. Збанацький)

НАСИПА́ТИ а́ю, а́єш, недок., НАСПА́ТИ, плю́, пи́ш; мн. наспля́ть; док., що, чого, розм.

Сплячи, набувати чого-небудь (перев. небажаного, неприємного і т. ін.). Приклади
  • Нi полежати тобi, .. нi в холодочку посидiти. А про спання вже й думки не може бути. Наспав би собi рокiв на п'ять служби в пана. (В. Винниченко)

НАСИ́ПАТИ

Див. насипа́ти1.
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.