НАСИП — ТЛУМАЧЕННЯ

НА́СИП у, ч.

Штучне земляне підвищення. Приклади
  • За піщаним насипом, що вже поріс густою травою, пташине царство почувало себе захищеним від моря під час найсильніших штормів. (М. Трублаїні)
  • Ліворуч видно було високий насип. (Іван Ле)
  • Та головне, що річка в'ється повз давні насипи, вали. Сухою Лохвицею зветься і є притокою Сули. (Д. Білоус)
Насипана купа чого-небудь. Приклади
  • Нині основний спосіб охолодження зернових насипів – активне вентилювання атмосферним повітрям. (з навч. літ.)
  • У сховищах висота насипу зерна гороху середньої сухості (14–16 %) допускається до 3 м, а вологого (16–18 %) – не більше 2 м. (з навч. літ.)
діал. Напірник. Приклади
  • У ванькирі поміж ліжками, на яких лежали гори перин і подушок у червоних насипах, при столику .. сиділо кілька грушатицьких селян. (І. Франко)

НАСИПА́ТИ а́ю, а́єш, недок., НАСИ́ПАТИ, плю, плеш; мн. наси́плють; наказ. сп. наси́п; док.

що, чого. Зсипаючи, висипаючи, розміщувати де-небудь. Приклади
  • Дмитро Борисович зосереджено насипав у паперовий конверт порох. (В. Владко)
  • Якось в нас солі не стало на страву. От і запріг я кобилу лукаву; Четверть ячменю насипав у віз. Сам примостився й у город повіз. (Я. Щоголів)
  • Насипала в коробку жита Марія й стояла з нею в руках. (А. Головко)
перев. безос. Сиплючи, нагромаджувати у великій кількості (про град, сніг і т. ін.). Приклади
  • Там насипало граду майже в коліно. (І. Франко)
  • Снігу насипало багато, і служники пораються, прочищають стежки. (А. Хижняк)
  • Снігу насипало по груди. (М. Андрусяк)
що. Наповнювати що-небудь чимсь сипким. Приклади
  • Руйнують мури; срібло, злото Несуть шапками козаки І насипають байдаки. (Т. Шевченко)
  • Насипали [бійці] лантухи по саму зав'язку [зерном], нашвидкуруч надписували зверху, хто кому посилає. (О. Гончар)
  • Памва взяв лопату і насипав два повні відра піску. (Т. Прохасько)
кого, що. Розсипати по якійсь поверхні. Приклади
  • Хлопець насипає з банки перед Тонею мідій. (О. Гончар)
  • На дворі, якось опівдні, Заможний чоловік насипав на рядні Чимало Перлів просушити, Бо в скрині почали жовтіти. (Л. Глібов)
  • По замерзлім снігу блищали мільярди іскор, начеб хто діамантів насипав. (А. Чайковський)
що. Споруджувати що-небудь із сипкого матеріалу. Приклади
  • Прийшов приказ з волості рівняти шляхи, лагодить мости та насипать на багнах греблі. (І. Нечуй-Левицький)
  • Колись, за панського ще права, пан ізвелів насипати добру греблю, щоб загородити річці дорогу в балку. (Б. Грінченко)
  • Я поховав Жанібека в степу, насипав курган над його могилою. (Ю. Покальчук)
Намивати (про воду, хвилю). Приклади
  • Те озеро було колись затокою моря; морська хвиля насипала вузьку пересип і неначе греблею одділила .. озеро од моря та од лиману. (І. Нечуй-Левицький)
що, чого. Наливати або накладати в посуд яку-небудь страву для вживання. Приклади
  • Настя задоволено насипає сніданок у миску. (С. Васильченко)
  • – Мама нашi менi першому насипають у миску страву, першому крають хлiб. (Р. Федорів)
  • Бабуся насипала вареників у дві миски. (А. Головко)
  • Ганна насипала миску гарячого борщу. (С. Чорнобривець)
розм. Наливати в посуд що-небудь рідке. Приклади
  • Раз Галі насипала Христя молока у тарілочку і постановила долі снідати. (Панас Мирний)
  • [Митродора:] От і ще що: ти в чистий горщик воду насипала? (В. Самійленко)
тільки док., кому і без дод., перен., розм. Побити кого-небудь; уси́пати (див. всипа́ти1
3)
комусь.
Приклади
  • – Ну, насипали ж ви йому [панові]! – сказав Яць Дум'якові. (І. Франко)
  • Корній і Марія .. приходять до переконання, що варто насипати тому німцеві – хай не лізе.... (У. Самчук)
  • – Вихопив з рук ту кочергу я та так їй насипав, що до нових віників пам'ятатиме. (Ю. Збанацький)

НАСИПА́ТИ а́ю, а́єш, недок., НАСПА́ТИ, плю́, пи́ш; мн. наспля́ть; док., що, чого, розм.

Сплячи, набувати чого-небудь (перев. небажаного, неприємного і т. ін.). Приклади
  • Нi полежати тобi, .. нi в холодочку посидiти. А про спання вже й думки не може бути. Наспав би собi рокiв на п'ять служби в пана. (В. Винниченко)

НАСИ́ПАТИ

Див. насипа́ти1.

НА́СИПОМ присл.

У насипаному вигляді, без тари. Приклади
  • Показав [бурсак] чорний та темний тютюн, та ще й потертий, бо насипом його в кишені носив. (А. Свидницький)
  • Слідом за козаками рипіла гарба, на якій стояла куфа горілки, лежали насипом бублики. (П. Панч)
  • У правій [кишені] і зараз насипом лежало зо два десятки набоїв до нагана. (В. Шкляр)
перен. У великій кількості; багато. Приклади
  • Де є бідні, там є багаті, де насипом дурні – мус [мусять] бути розумні. (Г. Тарасюк)
  • – А тепер, що то є? Та ж було усього насипом у державі. (М. Матіос)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.