НАРУБУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

НАРУ́БУВАТИ ую, уєш, діал. НАРУ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАРУБА́ТИ, а́ю, а́єш, док.

чого, що. Зрубувати якусь кількість чого-небудь. Приклади
  • Нарубала [лисичка] дерева, зробила саночки, запрягла бичка, сіла та й їде. (з казки)
  • Вона .. побігла у вишник і за півгодини нарубала тоненьких вишеньок. (Т. Осьмачка)
Рубаючи, заготовляти певну кількість чого-небудь. Приклади
  • Василь на всі празники нарублює дрівець. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Цілими днями сидів [Павло] на печі, іноді виходив з хати, щоб принести води або нарубати дров. (Григорій Тютюнник)
що. Рубаючи, розділяти на частини, подрібнювати що-небудь. Приклади
  • М'ясо грудинки нарубують із реберними кістками. (з навч. літ.)
  • Підготовлені тушки птиці або кролика нарубати на куски. (з навч. літ.)
перев. док., кого, чого. Б'ючи, рубаючи (шаблею, мечем і т. ін.), знищувати якусь кількість кого-, чого-небудь. Приклади
  • Козаки встигли стільки нарубати татарських трупів, що зробилася з них гребля. (А. Чайковський)
що, чого, гірн. Відколюючи від пласта, видобувати якусь кількість корисних копалин. Приклади
  • Один в'язень працював на шахті, на якій він мав щодня нарубувати по 5,5 тонн вугілля – завдання неможливе. (з наук. літ.)
  • Вони вертали після зміни, нарубавши ешелон вугілля. (Ю. Яновський)
  • Не злічити, як багато нарубав вугілля тато. (М. Упеник)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.