НАРОЧИТИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ
НАРОЧИ́ТИЙ а, е.
Навмисний, підкреслений.
Приклади
- В їхніх відносинах не було тих нарочитих показних ніжностей, які можна спостерігати в деяких сім'ях. (Д. Ткач)
- Лобода відчув у словах тих зверхність і нарочиту холоднуватість. (Микита Чернявський)
- [Лір:] Віднедавна бачу я неуважність до мене, але складав те на свою підозріливість і не примічав тут нарочитої неввічливості. (М. Рильський, пер. з тв. В. Шекспіра)
іст.
Який належав до міської знаті.
Приклади
- Сюди [в терем] раннього ранку приходили тіуни, бояри, воєводи, мужі нарочиті. (С. Скляренко)
- Переправившись через Десну, Олег вислав до надвірньої [надвірної] брами двох нарочитих мужів, повелівши їм домогтися особистого побачення з князем Чернігова. (Д. Міщенко)
- Роз'їхалися в усі кінці Ярославові нарочиті люди, Київ мовчав погрозливо. (П. Загребельний)
у знач. ім. нарочи́тий, того, ч.
Той, хто належав до міської знаті.
Приклади
- Нарочитий повідомив, що Варда Склір .. якимось чином опинився на волі й збирається набрати для себе полк. (І. Білик)
- Посольство вiд ахейцiв .. розiслало нарочитих у Переяслав-на-Дунаї, у Галич, у Волин, у Бусел, у Бiлу Вежу з проханням узяти участь у походi проти Трої. (В. Рубан)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.