НАРОДНОСТІ — ТЛУМАЧЕННЯ

НАРО́ДНІСТЬ ності, ж.

Історична форма спільності людей, що утворюється з племен, передує нації та ґрунтується на спільності мови, території, економічних зв'язків, культури і т. ін. Приклади
  • От і зоставалося молитися хіба що про те, щоб і вороги прозріли, збагнули нарешті, що мають справу не з малодухами, а народністю могутньою, невмирущою, яка береже благочестя, коли треба. (Г. Колісник)
  • Українська народність склалася на основі колишніх Київського, Чернігівського, Галицького і Володимирського князівств. (з наук. літ.)
Втілення в художніх образах ідей, почуттів і прагнень народу (у 1 знач.). Приклади
  • Були тут і романси, були й польські пісеньки, навіть і наші туди ж між гурт попали, тільки не ті, що будять спасенні думки про долю рідного краю, що підіймають угору занедбану народність українську, а сміхотворні й навіть сороміцькі, складені по міських шинках та по розпущених вечорницях. (І. Нечуй-Левицький)
  • Православні держалися гарно і відбивали всі ворожі затії на своє природне добро: віру і народність. (А. Чайковський)
  • Розпорошеність української інтелігенції, .. відречення від славного минулого, від таких скарбів рідної народності – здавались мені всесвітньою ганьбою і безчестям. (М. Грушевський)
  • Рильський тихо сказав: – Я пісні Ваші знаю, сердечно хвалю. В них народність і пристрасть люблю. (П. Воронько)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.