НАРИВНИК — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НАРИ́ВНИК а, ч.

Жук, у крові якого є отруйна речовина, що, потрапляючи на шкіру людини, спричиняє чиряки, нариви. Приклади

Із наривників найвідомішою є шпанська мушка, з якої виготовляють наривний пластир. (із журн.)

Родина жуків, поширених перев. у тропіках і субтропіках, кров яких містить отруйну речовину. Приклади

Дорослі жуки наривникових рослиноїдні, тому шкідливі для дерев і кущів. (з наук. літ.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.