НАРАЖАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
НАРАЖА́ТИ а́ю, а́єш, розм. НАРА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАРАЗИ́ТИ, ажу́, зи́ш, док., кого, на що.
Ставити кого-небудь під загрозу чогось.
Приклади
- З краківського боку барикада вже сягала до вікон другого поверху – стрибати з неї значило наражати себе на каліцтво чи смерть. (І. Франко)
- – За хворого я відповідаю перед гетьманом, не можу того юнака на таку небезпеку наражувати.... (А. Чайковський)
- – То я мушу наражати брата на вірну смерть від ляхів? (Іван Ле)
- Олекса .. сильно каявся, що ради своєї пихи наразив на таку страшну небезпеку всіх своїх людей. (Г. Хоткевич)
Примушувати кого-небудь переживати, відчувати щось, перев. неприємне.
Приклади
- – Я .. не говорила про них [гроші] паннам, міркуючи, що непотрібно наражувати їх на покусу, а себе на неприємність. (І. Франко)
- Але й тої, другої, що зносила кривду роками, мовчала, здавлюючи її гордо в своїй молодій душі, не хотів я наражати на бурхливі й болісні моменти. (О. Кобилянська)
- – Що сказав би Артем, коли б побачив, що ви відмовляєтесь їсти, наражаючи себе на кволість, слабкість? (В. Владко)
Ставити кого-небудь в якесь, перев. неприємне, становище.
Приклади
- Більша часть [частина] покриток воліла безперечно наражати себе на ганьбу і сором, ніж піднімати руку на свою власну кров. (І. Франко)
- Я не міг отця Василя взяти до замку, наражати на кривду, бо шляхта любить з православних ченців насміхатись. (Г. Пагутяк)
- Зайти ж у подвір'я цього розбійника – значить, наразити себе на можливу образу не тільки своєї персони, але й дати тому антихристові нагоду підняти на глум церковний обряд. (Ірина Вільде)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.