НАПРУЖЕНЕ — ТЛУМАЧЕННЯ

НАПРУ́ЖЕНИЙ а, е.

Дієпр. пас. до напру́жити. Приклади
  • Уже входять в життя нові зерна, напружені тими енергіями, котрі отримали свій розвиток в сферах незримих. (О. Бердник)
у знач. прикм. Який напружився, перебуває в стані напруження (у 2 знач.). Приклади
  • Напружені нерви не видержали того гуркоту струн, тієї веселості мелодій. (І. Нечуй-Левицький)
  • Як приємно відчути напружені м'язи, що враз ожили й покотилися під шкірою рухливими м'ячиками. (О. Донченко)
  • Напружений слух Олександра Івановича вхопив тільки частину слова – якесь “пере...”. (Б. Антоненко-Давидович)
  • Юрко сидів мовчазний і напружений. (І. Білик)
Сповнений напруження (у 2 знач.). Приклади
  • Сій статті не годилось придавати характер самооборони, бо при напружених відносинах .. се могло ще більше пошкодити. (Леся Українка)
  • Панував напружений рух, насторожений настрій передової лінії. (М. Бажан)
  • Та напружена зловісна мовчанка тривала зовсім недовго. (О. Полторацький)
Який виражає напруження (у 2 знач.). Приклади
  • Раптом двері хутко одчинились і в кімнату вбіг захаканий [захеканий], з напруженим, зляканим лицем Грегуар. (В. Винниченко)
  • На Олю дивиться Мотря уважними, напруженими очима. (Ірина Вільде)
у знач. прикм. Який відбувається, здійснюється з великим напруженням, не ослаблюючись; який потребує напруження сил, енергії, уваги і т. ін. Приклади
  • Кілька секунд тривав гострий, гранично напружений поєдинок поглядів. (Ю. Бедзик)
  • В цеху, де ремонтувались паровози, кипіла напружена робота. (О. Донченко)
  • Вона спинила на ньому уважний погляд, за яким він відчув напружене внутрішнє життя. (С. Журахович)
  • На шахівниці зав'язалася напружена боротьба. (В. Малик)
у знач. прикм. Позбавлений природності, невимушеності. Приклади
  • – Невже Вадим Стельмашенко? – теж простягаючи руку, сказав він нервовим напруженим голосом і якось мертво-приязно посміхаючись. (В. Винниченко)
  • В Кульбаки, якщо вже його притискують, мимоволі з'являється на губах оцей напружений, сухий, наче павутиною наснований осміх. (О. Гончар)
  • Воно [хвилювання] відбивалося в нервових змахах віял, у притупуванні ніжкою чи просто в напружених виразах облич. (І. Роздобудько)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.