НАПРАВНИК — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НАПРА́ВНИК а, ч.

Фахівець, майстер, який лагодить, направляє що-небудь. Приклади

І руїни відвічні сини твої позабудовують, поставиш основи довічні, і будуть тебе називати: Замуровник пролому, направник шляхів для поселення! (Біблія. Пер. І. Огієнка)
Якщо владці вважали себе за “майстрів-виробників” часу, то письменники андеграунду виконували ролю “майстрів-направників”, уперто “лагодячи” час, понівечений людською сваволею. (О. Забужко)

розм. Той, хто направляє (у 7–9 знач.). Приклади

То такий порадник, тільки на зле направник. (Сл. Б. Грінченка)
Радивон, проте, не розгубився з хвали. Із властивою йому доброю звичкою відзначив своїх направників, радників. (К. Гордієнко)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.