НАПИНАЛА — ТЛУМАЧЕННЯ
НАПИНА́ТИ а́ю, а́єш, недок., НАПНУ́ТИ, НАП'ЯСТИ́, пну́, пне́ш, док., що.
Надимаючи, надуваючи, робити що-небудь тугим, пружним (про дію вітру).
Приклади
- Той же вітер напинав червоно-жовті фригійські й пурпурні генуезькі паруси. (З. Тулуб)
- Голову підвів [Павло] до неба, вуста заціпив. Тільки вітер напинає чорні крила розхристаного бушлата. (В. Кучер)
- Вітер напинав на Павловій спині висмикану сорочку. (Григорій Тютюнник)
- Повіяв вітер морський, дужий, нап'яв барвисті вітрила. (А. Шиян)
- Попутний вітер туго напнув вітрила, тонко свистів у снастях, ніби співав якусь киргизьку сумну й безмежну пісню. (Василь Шевчук)
Натягувати що-небудь (про лук, тятиву).
Приклади
- Омелько легко і плавно підняв рукометь лука і почав напинати тятиву. (Ю. Логвин)
- В повній зброї всі дружинники стали в ряд перед боярським домом, піднявши списи, нап'явши луки, мов до битви. (І. Франко)
Розправляти що-небудь, розтягуючи.
Приклади
- Орися зіскакує з лави, очі її туманяться слізьми, лице горить, як у вогні, груди напинають кофтинку. (Григорій Тютюнник)
- Ніби ще більше роздався [Хома] в плечах, смаглява туга шия напинала йому комір. (О. Гончар)
Натягуючи, закріплювати або прикріплювати що-небудь краями, кінцями до чогось.
Приклади
- Шум у залі. Лагодяться музиканти – набренькують. А двоє хлопців уже екран напинають. (А. Головко)
- [Співець:] Були покручені [струни], страшенно ржаві, я виправив, почистив їх, як міг, нап'яв на арфу та й, як бачиш, граю. (Леся Українка)
- Вбив [Юра] кілька гвіздків і напнув на них тоненький дріт. (Ю. Смолич)
- – Забили два стовпи на вигоні, де кози пасуться, – переказував він Петрані увечері новини.., – отож нап'яли між тими стовпами мовби рибальську сітку і тепер цілими днями перекидають через неї м'яча. (М. Малиновська)
- Вийшла осінь у намисті, .. напина прозорі ниті на поорані лани. (М. Рудь)
Докладаючи зусиль, напружувати що-небудь.
Приклади
- Напинає пупа. (Номис)
- – Ану! – крикнув він, напинаючи на шиї жили, і лице його зробилося блідим і рішучим. (Григорій Тютюнник)
- Коні напинають блискучі шиї, м'язи так і грають на їх грудях. (І. Цюпа)
- Водосвятський стояв коло столу, поважно напнувши шию і поглядаючи на Олесю, яка, видно, почувала себе трохи ніяково. (В. Винниченко)
Розтягуючи, накриваючи, ставити, зводити що-небудь (про шатро, намет і т. ін.).
Приклади
- Тут же [на горбочку] Ничипір з матросом Васьком напинали якусь дощату халабуду. (С. Добровольський)
- Служники закінчували вже напинати князівський намет. (А. Хижняк)
- Спочатку ми з Галею та її дівчатами нап'яли курінь для них, а потім для нас. (І. Сенченко)
- Липи люблять чорноземлю, а ця вкоренилася на супіску й за багато літ виросла на диво людям: вигналася вгору – здається, аж хмар черкає, роздалася гіллям ушир, ніби нап'яла величезне шатро. (В. Чухліб)
Розставляючи, приладновувати що-небудь.
Приклади
- Ось кухар напина тагани, повісив казан і, червоно осяяний палаючим огнем, нагнувся над чумацьким сніданням.... (М. Коцюбинський)
Тягти до себе, у свій бік, натягувати (поводи, віжки і т. ін.).
Приклади
- Коні бігли весело, знали, що додому. Мовчун все напинав віжки, утихомирюючи: – Ще натанцюєтесь! (М. Циба)
- Пара сірих у яблуках коней ледве стояли на місці, забирали на себе віжки, й Оленка щосили напинала їх. (Ю. Мушкетик)
- Учора мій сусід купив собі Коня Із табуна, татарського, презлого, Такого жвавого, такого вже баского! Дивлюсь: сусід і вся його сім'я Уздечки не напнуть на його [нього]. (Є. Гребінка)
- І видно: над кіньми, віжки напнувши, підвідчик [підводчик], що звуть його Тенча, далеко весь одхилився назад. (П. Тичина)
- Ілько нап'яв поводи й ще дужче одкинувся на коні. (А. Головко)
розм.
Надягати, накладати на себе який-небудь одяг (перев. недбало, наспіх).
Приклади
- Хазяйка, хоч було тепло, напинала на плечі кожух і теж приставала до гурту. (М. Коцюбинський)
- Валя напинала на плечі хустку і бігла до бакалійки. (Ю. Смолич)
- Кость нап'яв на себе водолазне спорядження. (Ю. Яновський)
- – Я вже напнув на себе все тепле, що тільки було, і все одно холодно.... (В. Владко)
- Напнув [Юрко] на голову братову ватянку й уважно вдивляється в темінь. (В. Козаченко)
Приладновувати, прикріплювати що-небудь на щось.
Приклади
- Бабуся сиділа за маленьким столиком, нап'явши окуляри на круглого зморщеного носа. (В. Бабляк)
рідко.
Робити покриття на чому-небудь, накривати щось.
Приклади
- У новому будинку Головатих, над яким ще тільки напинали дах, панувала метушня і біганина. (С. Добровольський)
- І зорі ясні, й зоренята малі Мережать узори по синій імлі, Нічний напинаючи дах. (М. Гірник)
перен., розм.
Нападати на кого-небудь з докорами, звинуваченнями; лаяти.
Приклади
- Лисавета її часто напинала за те, що чотири десятини й город через неї втеряла. (Грицько Григоренко)
НАПИНА́ЛО а, с.
Покрівля на стовпах або інших опорах для захисту від чого-небудь; навіс (див. наві́с1 1).
Приклади
- Гембля свого під напиналом в саду знайшовши, він ясенові дошки струже. (П. Тичина)
- Фаетончика, бач, зберегли. Напинало на ньому було дуже доречним, бо ще зранку почало супитися на дощ. (В. Шкляр)
- Нiч накинула на них темне напинало, i через те Нестеренко i його кобила видаються здалека як велетенський силует чорного центавра. (Б. Антоненко-Давидович)
Жіночий одяг, яким покривають голову й плечі.
Приклади
- Але Назіра-хон не зрушила з останньої лави. Тільки щільніше загорнулася в своє шовкове напинало. (Іван Ле)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.