НАПАРНИК — ТЛУМАЧЕННЯ

НАПА́РНИК а, ч.

Той, з ким у парі хто-небудь щось робить, виконує і т. ін. Приклади
  • Я любив дивитися, як Марко i його напарник сукають дратву, .. як iз рiзного з'являлося, народжувалося в їх чарiвних руках єдине i гармонiйно-цiле. (В. Сосюра)
  • Маковей, передавши апарат напарникові, плигнув з насипу вниз. (О. Гончар)
  • Потрібен напарник. Без напарника, самому щось устругнути, по-перше, дуже важко, а по-друге, просто нецікаво. І я пішов на вигін до хлопців. (В. Нестайко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.