НАМУЧИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

НАМУ́ЧИТИ чу, чиш, док., кого, що і без прям. дод.

Багато, довго помучити; завдати комусь багато мук, страждань. Приклади
  • Розумний научить, а дурний намучить. (приказка)
  • Вставати на цей раз Данило не поспішав. Чудернацький сон намучив. (О. Копиленко)
  • Спиш, Пенелопо, скорботою любе намучивши серце! Вічні боги, що безжурно у небі живуть, не дозволять Плакать тобі і журитись. (Борис Тен, пер. з тв. Гомера)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.