НАМОРДНИКУ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НАМО́РДНИК а, ч.

Дротяна, ремінна і т. ін. сітка, яку надівають на морду собаки або іншої тварини. Приклади

Котра [собака] й на волі ходить, То намордник має кожна. (В. Самійленко)
Мовчки сидів [майор Воронцов] під стіною на купі трофейних німецьких протигазів, схожих на телячі намордники. (О. Гончар)
Брати стоять, як пси у намордниках, – люті, але безсилі. (В. Кожелянко)
Пінчер ставився до Швейка дуже по-панібратському, намагався бодай намордником розірвати йому штани й вистрибував на нього. (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека)
Зніми намордника із пса – він враз кусати стане. (В. Стус, пер. з тв. Б. Брехта)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.