НАМОВНИК — ТЛУМАЧЕННЯ
НАМО́ВНИК а, ч.
Той, хто підмовляє, підбурює когось робити що-небудь.
Приклади
- – Ти, Миколо, бунтуєш мені усіх забродчиків, бо їх намовляєш. Для таких намовників .. в мене нема місця. (І. Нечуй-Левицький)
- Вислухавши своїх намовників, .. Дмитрик торгується, витискаючи з них якомога більше. (Е. Андієвська)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.