НАМЕРЗАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НАМЕРЗА́ТИ а́ю, а́єш, недок., НАМЕ́РЗНУТИ, НАМЕ́РЗТИ, зну, знеш; мин. ч. наме́рз, ла, ло і наме́рзнув, нула, ло; док.

тільки 3 ос. Замерзаючи, укривати поверхню чого-небудь або нагромаджуватися на чому-небудь (про лід, сніг і т. ін.). Приклади

Борода [у Морозенка] сплетена з довгих-предовгих вістряків, що намерзають у ясний день під стріхами. (Панас Мирний)
Під чобітьми скрипів сніг, з дерев і корчів сипався іній, на вусах мужчин намерзали бурульки. (Б. Лепкий)
Ось і будинок. Темні сходи, затоптані снігом, на дверях намерзла крига. (Ю. Яновський)
Крижини, що на серці намерзали, Сльозами й зойками з грудей моїх Виходити крізь очі й рота стали. (Є. Дроб'язко, пер. з тв. Данте)
Я дивився на лошатко, що пробувало зіп'ястись на ніжки, й лід, що намерз мені на серце за сю зиму, почав кришитися й відпадати. (Г. Пагутяк)

Покриватися льодом. Приклади

Від ставу до двору намерзала горбата дорога, якою возили воду. (В. Кучер)
Шаліє вітер, рве, мете, намерзли шибки. (К. Гордієнко)
Дерева в січні стояли як скляні – багато гілок зламалося від льоду, що намерзнув на них. (з газ.)

тільки док., розм., рідко. Те саме, що наме́рзнутися. Приклади

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.