НАЛІЧУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НАЛІ́ЧУВАТИ ую, уєш, недок., НАЛІЧИ́ТИ, ічу́, і́чиш, док.

кого, що. Рахуючи, визначати кількість кого-, чого-небудь; нараховувати. Приклади

Запорожці налічували порогів менше, ніж їх нараховують нині, а саме – дев'ять: Кодацький, Сурський, Лоханський, Звонецький, Ненаситецький, Вовниги, Будилівський, Лишній та Вільний. (А. Кащенко)
Ботаніки налічують на земній кулі понад півмільйона видів рослин. (з наук.-попул. літ.)
– А я вже тутечки підмовив на повстання чимало людей: можу налічити сотнягу або й більше, – сказав Кривоніс. (І. Нечуй-Левицький)
У цієї досить дивної планети ми налічили п'ять грубих відхилень од норми. (М. Руденко)
Персів Хтайарша не налічив і півтора десятка. (І. Білик)

тільки недок., кого, що. Мати в собі, у своєму складі певну кількість кого-, чого-небудь. Приклади

Наш загін, коли ми біля Черкас перебралися через Дніпро, налічував близько сотні чоловік. (В. Малик)
Його особиста бібліотека налічувала кілька тисяч книжок. (М. Матіос)

тільки недок., що. Існувати якийсь час. Приклади

Коли й хто будував ці містки – нікому невідомо. Найновіший серед них, здавалося, налічує уже віки. (Іван Ле)
Держава їхня налічує вже кількасот літ. (П. Загребельний)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.