НАЛУЧАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
НАЛУЧА́ТИ а́ю, а́єш, недок., НАЛУ́ЧИТИ, чу, чиш, док., розм.
кого, що і без прям. дод.
Спрямовувати зброю в ціль; націлювати.
Приклади
- Як налучив [князь], Так .. забив голуба з голубкою. (з думи)
на що, перен.
Надавати певного напрямку чому-небудь (виду діяльності, поведінці, розмові і т. ін.).
Приклади
- Значення реалістичного принципу в живописі насамперед полягає в тому, що він налучає мистецтво на глибоке й усебічне вивчення життя з позицій гуманізму. (із журн.)
у що, на що.
Опинятися де-небудь, потрапляти кудись.
Приклади
- [Палажка:] Хіба вона на одну тебе ремствує? На увесь мир! Їй усюди погано... Збилась з пантелику дівчина, та й не налучить на добру путь. (Панас Мирний)
- Пам'ятаєш мудру раду – Не пускатись в згубний мир? Ти ж подався без огляду І налучив просто в вир. (П. Грабовський)
Випадково натикатися на щось.
Приклади
- От там, край очерету, яма, коли б на неї не налучить. (Панас Мирний)
у що.
Просовуючи що-небудь, потрапляти в щось.
Приклади
- Не налучу ніяк ниткою у вушко. (Сл. Б. Грінченка)
кого, на кого, рідко.
Зустрічати кого-небудь.
Приклади
- Цибулину десь налучив Гнучкий Хміль зелений; – Ой, здорова будь, смердюча! – Здоров був, шалений! (І. Манжура)
- – Як був я ще парубком, та зимував раз .. там же таки [у Чорноморії]. Ну, вже ж і на людей на добрих налучив!... (А. Тесленко)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.