НАЛУПИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НАЛУПИ́ТИ уплю́, у́пиш; мн. налу́плять; док., розм.

що, чого. Луплячи (у 1 знач.), очистити в якійсь кількості. Приклади

Взяв собі Яків сирого кия тополевого, і мігдалового [мигдалевого], і каштанового, і налупив з них білих лушпин. (Біблія. Пер. І. Огієнка)

Здерти в якійсь кількості (про шкуру тварин). Приклади

Виторгу від шкурок [нутрій], які встиг налупити дядько, стачило тільки, аби зварити з броньованих плит .. цільнометалеву коробку гаража. (В. Дрозд)

кого. Висидіти (про птахів). Приклади

вульг. Народити (про людей). Приклади

– Помрете, й сліду по вас не зостанеться. Налупили дітей, та що з того? (Л. Яновська)

кого, фам. Док. до лупи́ти 4; побити кого-небудь; налупцювати, відлупцювати. Приклади

Хотів [Микита] вискочити з рову та й скільки духу гнати, не озираючись. Побоявся тільки, щоб панич не наздогнав та не налупив. (С. Васильченко)
Папа здорово маму налупив. (Б. Антоненко-Давидович)
Вони горлали: – Ми всіх наб'ємо, налупимо! (Л. Костенко)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.