НАКОРМИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НАКОРМИ́ТИ кормлю́, ко́рмиш; мн. нако́рмлять; док., кого, що, рідко.

Нагодувати кого-небудь удосталь, досхочу; задовольнити чию-небудь потребу в їжі. Приклади

Лишу тії дитинята, ой, самих їх лишу, не накормлю, не огрію, ані поколишу. (Уляна Кравченко)
У снопах кувіче [кувікає] Демко. Відірветься [Марія] хвилинку від праці, накормить, втихомирить і жне далі. (У. Самчук)
Батько заклав у драбини сіно рудо-бурим конятам, бо худобину треба зразу накормити. (І. Керницький)
– Таким, яким я тепер є, не могли би ви мене довго любити, не могли би накормити своєї ненаситної уяви; я вам задрібнодухий, замалогордий, забуденний, заслабосильний? (О. Кобилянська)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.