НАКОРЕНОК — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НА́КОРЕ́НОК рідко НА́КОРІ́НОК, нка, ч., діал.

Паросток (у 1 знач.), що росте від кореня (у 1 знач.). Приклади

Батько завжди зрубував накоренки навколо яблунь і груш, бо ж такі паростки забирають у дерева сік, а на саджанці не годяться. (з газ.)

Нащадок (у 1 знач.). Приклади

– Ти, певно, не думав, що прийде і на мене черга відплатити тобі рівним за рівне, вирвати послідній накоренок твого роду, знищити всі твої плани і надії! (І. Франко)
[Анзорге:] З'їдять нас хутко злидні з усею худобою, що й накоренка не зостанеться. (Леся Українка, пер. з тв. Г. Гартмана)

перен., лайл. Поріддя (у 2 знач.), виродок (про чию-небудь дитину). Приклади

Бодай його кодло з накоренком перевелось! (Номис)
– Що тут робити! Га, проклятий накорінок! Крокодил поїдає часом своїх дітей, та не дає їх пожирати іншим. (Юліан Опільський)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.