НАКОНЕЧНИКУ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НАКОНЕ́ЧНИК а, ч.

Кінцева частина якогось предмета, що надівається на нього або приробляється до нього. Приклади

У юнака в руках олівець, на ньому замість наконечника стріляний патрон. (В. Петльований)
Сипнула ціла ватага озброєних хлопчаків: у того вирізана з дошки гвинтівка, в того спис з соняшника, а у декого через плече лук, а в руках – очеретяні стріли з чорними просмоленими наконечниками. (К. Гриб)
На майданах вдень і вночі дзвеніли ковальські молоти, перековуючи коси в наконечники для ратищ. (Ю. Мушкетик)
На Правобережжі ще в перших століттях нашої ери виготовляли землеробське знаряддя із залізним наконечником. (з наук.-попул. літ.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.