НАКИДАТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ
НАКИДА́ТИСЯ а́ється, недок.
Пас. до накида́ти1 1.
Приклади
- Сучасники називали козацький табір “рухомою фортецею”. При зближенні з противником вози розташовувалися чотирикутником і скріплювалися ланцюгами. На вози накидався хмиз, очерет, трава, які зверху засипалися землею. (з наук.-попул. літ.)
- Заміжні молодиці голови покривали очіпком, поверх якого накидалася ще й квітчаста хустка. (з наук.-попул. літ.)
НАКИДА́ТИСЯ а́юся, а́єшся, недок., НАКИ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док.
на кого – що.
Кидатися, нападати на кого-, що-небудь.
Приклади
- Свинячий гурт, уїдливий і пажерливий, зразу накидався на неї, рвав з рук, глушив її криком і мало не валив з ніг. (М. Коцюбинський)
- Ісідор бере дівчину за руку, притримує її за плечі, веде по вузьких східцях на палубу. Ледве він встигає вийти нагору, як на них накидається зграя людей. (О. Бердник)
- Йонька встав і накинувся з кулаками на жінку і таки побив би її, якби не Гаврило. (Григорій Тютюнник)
на що і без дод.
Охоче, із завзяттям, запалом братися за що-небудь; зосереджувати увагу на чому-небудь.
Приклади
- Накидаюсь на роботу, горю, а здоров'я тріщить і сили вичерпуються. (М. Коцюбинський)
- Процес злиття двох літературних практик ішов не просто. Одні буквально “накидалися” на галицькі слова, вважаючи їх за ознаку вишуканості, інші виступали проти їх проникнення в загальнолітературну мову. (В. Русанівський)
- Сім років майже нічого не читала [Марина]. Тож накинулась на книги та журнали й почала жадібно гортати. (Микола Чернявський)
Жадібно їсти, пити.
Приклади
- – Отож як поставлять на стіл щось смачне, то ти не накидайся, наче три дні не їв. (І. Багмут)
- До голубців подали пиво. Воно не було найкращим, але гості хапливо накинулись на нього. (Ірина Вільде)
- Марта з Мирославою примостилися на лаві. – Цибулькою пахнуть, – прошепотіла, нахиливши обличчя над мискою. Накинулись на вареники, як голодні ворони. (Р. Андріяшик)
на кого і без дод., розм.
Раптово, сердито починати лаяти, сварити кого-небудь, дорікати комусь.
Приклади
- – Ти чого регочеш? – накидається ще більш розлючений батько. – Ач, який! Ану сідай за уроки! (І. Цюпа)
- Підійшов дядько Софрон, запихканий, сердитий. – Що ж ви стоїте? – накинувся він. – Усі вже пішли, а вони стоять собі.... (В. Винниченко)
- Давид Феоктистович миттю накинувся на юрбу цікавих, вимагаючи негайно повернути вкрадене колесо. (Б. Антоненко-Давидович)
- – Вибачте... – озвався [Тарас]. – Я накинувся на вас, бо ви потрапили під руку.... (Василь Шевчук)
Настирливо звертатися до кого-небудь з питанням, проханням і т. ін.
Приклади
- Він і за столом тільки те й робить, що на кожного тут накидається з незмінним своїм запитанням: – Як мужики? Як мужики до нас ставляться? (О. Гончар)
розм.
Невідчепно приставати до кого-небудь із чимсь; настирливо напрошуватися, нав'язуватися кому-небудь.
Приклади
- – Здирають [попи] з мужиків посліднє [останнє] та ще накидаються їм на опікунів, ніби вони так за них дбають!... (Н. Кобринська)
- Вони [хлопці] погорджували нею явно і висміювалися з неї голосно. Вона накидалася кождому, і осягнути її ласку не було трудно. (О. Кобилянська)
- [Мавка:] Ну, що се значить “накинулась”? Що я тебе кохаю? Що перша се сказала? (Леся Українка)
перен.
Стрімко посилюватися, наростати, поширюватися і т. ін. (про стихійні сили, почуття і т. ін.).
Приклади
- Пожежа гналася за людьми, зажерливо накидалася на все, що траплялося на путі: будівлі, дерева, збіжжя. (П. Загребельний)
- Дожила до сорока п'яти рокiв i не знала, що таке похмiлля. Тепер знатиме: нiби спазм судин головного мозку, що вже не раз накидався на неї вiд втоми, тiльки ще гiрше. (Г. Вдовиченко)
- Небо затягло справжньою повстю хмар, а разом зі зливою на царський візок накинулися хвилі тугого, мов камінь, вітру. (І. Білик)
тільки недок.
Пас. до накида́ти2.
Приклади
- Навіть диму напустити в комірчину Адольфа Карловича учні не могли – на шпарину накидалося вічко. (Валерій Шевчук)
- – Коли кожен мій воїн почне заглиблюватися у самого себе, самого себе пізнавати, тоді не буде кому виконувати наказів, які завжди накидаються чужою волею. (Р. Іваничук)
НАКИ́ДАТИСЯ аюся, аєшся, док., розм.
Багато, досхочу, до втоми поки́дати що-небудь.
Приклади
- – Стомився, Сашко? – Не стомився, а накидався добре. Мама восьмеро саней одвезли на своє поле. По обіді знов будемо возити. (О. Копиленко)
- – Я часто стикаюся з тим, що навіть у Києві недостатньо місць, куди можна відвести дітей, щоб вони награлися, набігалися, накидалися м'ячем. Так і народилася ідея створення дитячого комплексу. (з газ.)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.