НАКАЗНА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НАКАЗНИ́Й а́, е́.

Те саме, що наказо́вий. Приклади

– Ти знаєш, що має приїхати до Чернівців міністр, і наша гімназія збирається його також вітати. Ти знаєш про це. Але наша гімназія не буде його вітати, – говорить таким наказним тоном Дарка. (Ірина Вільде)
– Агов. Ану повернися до мене, – наказним тоном сказав капітан. (О. Ульяненко)
Згори лунає наказний голос Тюлі. (А. Дністровий)

у знач. ім. наказни́й, но́го, ч., іст. Особа, яка тимчасово обіймала керівну посаду в козацькому війську. Приклади

Гетьман снарядив козаків, призначив наказним полтавського полковника Іскру. (Г. Хоткевич)
– З весел! – віддав наказ Жмайло .. Хвилі, немов з тої команди наказного, показилися, рвонули, загули пекельним гулом, якого аж від самої Кафи не чули козаки в човнах. (Іван Ле)
І той Богун – чолом під корогвою – що замість мене бувши наказним – подав мені клейноди з булавою, і ми при війську обнялися з ним! (Л. Костенко)
Із головного писаря війська підійнявсь [Кочубей] у судді. Ось... наказним призначено, та не радує ніщо! (Г. Колісник)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.