НАЙСТАРШИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НАЙСТА́РШИЙ а, е.

Який прожив найбільше років серед інших (перев. про дітей); протилежне наймолодший. Приклади

Студентка, дочка найстаршої сестри Мар'яниної, пишно до столу Швачки підійшла, привіталася. (Г. Косинка)
Цей чоловік, якого звали Агасфером, жив, здається, вічно, бо пам'ятали його найстарші мешканці міста. (Р. Іваничук)
Його звали Юхимом Юхимовичем, і був він найстаршим учителем у їхній школі. (А. Кокотюха)
Найстарший брат Іван у вісімнадцять років пішов у науку до ткача Івана Яреми. (М. Андрусяк)

у знач. ім. найста́рший, шого, ч.; найста́рша, шої, ж. Той (та), хто прожив більше років, ніж інші. Приклади

– Коли Фатіх заповідав для користі держави передавати владу найдостойнішому, він не мав на увазі найстаршого. (П. Загребельний)

Який стоїть найвище в певній ієрархії (за званням, посадою, чином і т. ін.). Приклади

Кожен батальйон мав свого карнача [караульного начальника], а найстаршим карначем на всю колону був Заєць. (І. Багряний)

у знач. ім. найста́рший, шого, ч.; найста́рша, шої, ж. Той (та), хто стоїть найвище в певній ієрархії. Приклади

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.