НАЗУБЛЮВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НАЗУ́БЛЮВАТИ юю, юєш, недок., НАЗУБИ́ТИ, зублю́, зу́биш; мн. назу́блять; док., що.

Робити зубці, зазублини на чому-небудь; покривати насічкою, зарубками щось. Приклади

Зварювали і натягали [Лаврін із сином] на обіддя коліс шини, назублювали серпи, ремонтували всяку всячину. (А. Іщук)
Батько в кузні серпи назублює. (Є. Пашковський)
Ножі краще назубити з одного боку, як серп, а з другого – гладенько заточити, скажімо, як сегменти в полотні косарки. (із журн.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.