НАЗВЕРХНІЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НАЗВЕ́РХНІЙ я, є, заст.

Який упадає в очі з першого погляду; зовнішній (у 3 знач.), видимий. Приклади

Є в ґрунті мовлення назверхні виразники структури власне української мови, її окремішності та єдності в усеосяжнім розмаїтті загальномовної та назовницької лексики. (з наук. літ.)

Який перебуває за межами чогось, оточує кого-, що-небудь; зовнішній (у 4 знач.). Приклади

Клавдія не чує. Вона ніби присмокталась руками, очима, всіма почуваннями до тільця [дитини], й уже ніщо з назверхнього світу не доходить до неї. (В. Винниченко)

перен. Який не відбиває суті чого-небудь; зовнішній (у 6 знач.), неістотний, несуттєвий. Приклади

Наслідок переходу одної часті наших діячів у соціал-демократичний табір буде, крім назверхніх безплодних демонстрацій, дешевих паперових тріумфів по газетах, чистою тратою сил. (І. Франко)
Віктор не встиг притримати й розвинути думки .. Одні з них, первинні, снуються з потаємних ниток, другі, вторинні, з назверхніх, інколи фальшивих чи штучних, але, врешті-решт, .. важливих. (Олекса Ізарський)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.