НАДПЛИВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НАДПЛИВА́ТИ а́ю, а́єш, недок., НАДПЛИВТИ́, НАДПЛИСТИ́, иву́, иве́ш, док.

розм. Пливучи, досягати якого-небудь місця; припливати (у 1 знач.). Приклади

Ріка та сама, але її хвилі, кожна краплина вічно інша надпливає.... (Уляна Кравченко)
Парубки й сміливіші з селян вискакують з води і дивляться, як будинок надпливає, хитається і попадає в крутіж. (Б. Лепкий)
Неспокій запанував на галері торговців. Хто се може надпливати? В тих часах моря були .. небезпечні. (О. Назарук)
Через кілька день [днів] надплив той корабель тихим ходом (бо вітер був слабкий) до того місця, де вони чатували. (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)

перен. Легко і плавно наближатися; напливати (у 3 знач.). Приклади

Маленька хмарка виринає і звільна, стиха надпливає. (І. Франко)
Надплив знічев'я місяць, вибілив посвітом півдеревини, стежку з молочієм [молочаєм] покрай вікна і дунув сріблом у кожний ромб шибки. (К. Гриневичева)
Стрiлянина тривала недовго. Вiдтак надплив далекий гомiн. (Р. Андріяшик)

перен. Мимовільно виникати, з'являтися (перев. про думку). Приклади

Немов з глибини свідомості раптово і навально надплила болюча думка. (М. Чабанівський)
Я зловив себе на пiдленькiй думцi (звiдкись надпливла ця думка, виповзла з щурячої нори): “Даремно я колись зв'язався .. з Олексою Степанюком”. (Р. Федорів)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.