НАДОКУЧЛИВИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох

НАДОКУ́ЧЛИВИЙ а, е.

Який надокучає, набридає кому-небудь своїми діями, проханнями, вчинками і т. ін. або одноманітністю; набридливий. Приклади

Терезка сиділа біля сина, який трохи придрімнув на ліжку, й відганяла надокучливих мух. (М. Томчаній)
Накрапав той надокучливий дрібненький дощик, який у нас на Україні звуть мрякою. (В. Земляк)
– Скоро вже наш санаторій – і ви звільнитеся від мого надокучливого товариства.... (П. Загребельний)
Навчився [Андрій] берегти себе – від перевантажень на роботі, від конфліктів у родині, від надокучливих знайомих .. А від спогадів – не вберігся.... (В. Дрозд)

у знач. ім. надоку́чливий, вого, ч. Той, хто надокучає, набридає кому-небудь чим-небудь. Приклади

Нині у мене справжнє дозвілля, я належу собі, але тут не тільки моя заслуга, але й видовища – гри у м'яч, – куди подались усі надокучливі. (А. Содомора, пер. з тв. Сенеки)

Який постійно тривожить кого-небудь, не залишає в спокої; невідступний, настирливий. Приклади

– Намагався відігнати від себе надокучливу думку, а вона лізла в голову. (Ю. Збанацький)
Чиє б обличчя він не уявив, які б картини минулого не спливали перед ним, .. зразу ж виникала надокучлива пекуча думка: як визволитися? (В. Малик)
Куди йшов Лосс, чого він хотів тепер? .. У голові – він це ясно відчував – почала дзвеніти висока надокучлива нота. (О. Бердник)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.