НАДИТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НА́ДИТИСЯ джуся, дишся, недок.

на що, чим і без дод. Захоплюватися (у 2 знач.) чим-небудь; спокушатися (у 1 знач.). Приклади

Випробовуваний, хай не каже ніхто: Я від Бога спокушуваний. Бо Бог злом не спокушується, і нікого Він Сам не спокушує. Але кожен спокушується, як надиться й зводиться пожадливістю власною. (Біблія. Пер. І. Огієнка)
Син Яця-коваля, Іван рудоволосий. Рибалка і мудрець, поет і каменяр, Не надився на блиск і на позверхній чар, На Чайльд-Гарольдів плащ, на Лорелеї коси. (М. Рильський)
Ця, молодша, аж променіла нерозтраченою життєвою енергією, на яку мало хто досі, певно, й надився, сподіванням знайти свого “судженого”. (О. Шугай)

на кого – що, розм. Намірятися (у 1 знач.) на кого-, що-небудь; зазіхати. Приклади

Зоставсь я в тій сім'ї ні наймит, ні хазяйська дитина. Люди вбогі, а дівка друга підросла, – на другого приймака надились. (Ганна Барвінок)
Надились [слуги] на велику аж надто платню. (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)
– Та хіба ж можна надитися на чуже?! (з газ.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.